Cпецкурс з міжнародного публічного права для 11 класу
«Права людини у міжнародному праві»
(Автор – Поліванова О.М, складено на основі підручника В.В. Мицика «Права людини у міжнародному праві. Міжнародний захист прав людини») 

Олена Миколаївна Поліванова

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Народилася 29 січня 1983 року у м. Київ.
В 2005 році закінчила магістратуру Української академії зовнішньої торгівлі (нині - Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі), отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Міжнародне право» і здобула кваліфікацію магістра з міжнародного права.


МЕТА КУРСУ

Полягає у  ознайомленні ліцеїстів з основами теорії і практики міжнародного права прав людини та міжнародного захисту прав людини, функціонуванням універсальних та регіональних систем і механізмів захисту прав людини, а також набуття ними вміння працювати із міжнародно-правовими джерелами, аналізувати і тлумачити іх зміст.

ЗАВДАННЯ КУРСУ 

Опанування ліцеїстами теоретичним, навчальним і нормативним матеріалами, підготовка фахівців, здатних виконувати висококваліфіковану аналітичну, дослідницьку, організаційну, роботу в галузі міжнародного права прав людини, на практиці застосовувати знання і навички в сфері захисту прав людини.

В результаті вивчення навчальної дисципліни ліцеїст повинен знати: 

  • історію розвитку прав людини з Античного світу до наших часів;
  • особливості становлення прав людини в історії українського народу;
  • поняття, природу та сутність прав людини;
  • міжнародне право прав людини як галузь сучасного міжнародного права, поняття та види міжнародно-правових механізмів та процедур захисту прав людини;
  • міжнародні механізми і процедури органів ООН з додержання прав людини й основних свобод;
  • нормативний зміст та юридичну природу Загальної декларації прав людини 1948 р.;
  • права людини та міжнародно-правові механізми їх захисту у Міжнародних пактах про права людини 1966 р.;
  • конвенції ООН з прав людини із власними організаційно-правовими механізмами контролю їх здійснення;
  • універсальну судову систему захисту прав людини;
  • колективні права та їх захист в універсальному міжнародному праві;
  • Європейську систему захисту прав людини, її інституційні органи;
  • Конвенції Ради Європи про права людини та їхні договірні органи контролю за виконанням;
  • Міжамериканську систему захисту прав людини, конвенційні та інституційні органи і механізми імплементації;
  • Африканську систему захисту прав людини, конвенційні та інституційні органи і механізми імплементації;
  • субрегіональні системи захисту прав людини Арабського регіону та СНД.

В результаті вивчення навчальної дисципліни ліцеїст повинен уміти: 

  •  логічно та професійно обґрунтовувати та висловлювати свою точку зору з проблематики міжнародного права прав людини;
  •  використовувати юридичні поняття та категорії, що застосовуються у сфері міжнародних відносин щодо прав людини;
  •  опанувати основами міжнародно-правового аналізу зовнішньо - політичних проблем у цій царині;
  •  професійно тлумачити нормативний зміст і юридичну природу основних міжнародно-правових актів з питань захисту прав людини;
  •  готувати, оформлювати та направляти скарги до Комітету ООН з прав  людини та звернення до Європейського Суду з прав людини.

 

СТРУКТУРА СПЕЦКУРСУ 

Тема уроку Зміст навчального матеріалу
#001 Вступ до дисципліни «Права людини у міжнародному праві» Міжнародне право прав людини як самостійна галузь сучасного міжнародного права. Структура курсу «Права людини у міжнародному праві. Актуальні проблеми. Формування концепції прав людини у світовій політико-правовій думці. Перші згадки про права людини. Розуміння прав людини в епоху Відродження (ХІV – поч. ХVІІ ст.) (Томас Гоббс, Гуго Гроцій, Джон Локк). Концептуальні основи розуміння прав людини в епоху Просвітництва (Жан-Жак Руссо, Шарль Луї Монтеск’є, Марі Франсуа Аруе (Вольтер), Іммануїл Кант, Томас Пейн, Мері Уолстонекрафт, Джеремі Бентам). Перші офіційні документи в галузі прав людини (ХVІІ – ХVІІІ ст.). Сучасний етап розвитку прав людини. Особливості становлення ідеї прав людини в історії українського народу.
#002 Поняття, природа та сутність прав людини 1. Джерела міжнародного права прав людини 2. Соціальний, філософський та правовий аспекти прав людини. Визначення терміну «права людини». 3. Поняття прав і свобод людини та їх класифікація. 4. Три покоління прав людини. 5. Природно-правова, позитивістська та ліберальна теорії щодо сутності прав людини. 6. Універсальність прав людини. Універсалізм і партикуляризм прав людини. Етноцентризм. Культурний релятивізм прав людини.
#003 Міжнародне право прав людини і міжнародний захист прав людини 1. Співвідношення міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права. Джерела міжнародного захисту прав людини. 2. Поняття і види міжнародно-правових механізмів та міжнародного контролю здійснення та захисту прав людини. 3. Поділ міжнародних процедур захисту прав людини за методами та джерелами отримання інформації: - розгляд періодичних доповідей держав; - розгляд повідомлень однієї держави - учасниці про те, що інша держава - учасниця не виконує своїх договірних зобов’язань; - розгляд повідомлень окремих осіб та груп осіб про порушення державою - учасницею прав, викладених у договорі; - розслідування договірними органами за власною ініціативою випадків систематичного порушення державами - учасницями конвенційних прав… 4. Питання про міжнародну правосуб’єктність фізичної особи.
#004 Міжнародні механізми і процедури органів ООН з додержання прав людини й основних свобод 1. Нормативне закріплення першоджерел принципу поваги прав людини у Статуті ООН. 2. Роль Генеральної Асамблеї ООН у сприянні здійсненню прав і свобод людини. 3. ЕКОСОР як орган ООН, відповідальний за виконання функцій ООН, в том числі і у сфері прав людини. 4. Механізми контролю Комісії з прав людини (1946 — 2006 pp.) до створення Ради з прав людини. 5. Підкомісія із заохочення та захисту прав людини як орган ООН у сфері контролю за додержанням прав людини на універсальному рівні. 6. Рада з прав людини як допоміжний орган ГА ООН. 7. Процедури розгляду індивідуальних повідомлень відповідно до резолюцій 1235 та 1503 ЕКОСОР. 8. Комісія ООН щодо статусу жінок як міжнародно-правовий механізм захисту прав людини у галузі захисту прав жінок. 9. Інститут Верховного комісара із заохочення та захисту прав всіх людей. 10. Повноваження спеціалізованих установ ООН у сфері захисту прав людини: ЮНІСЕФ, МОП, ЮНЕСКО.
#005 Універсальна судова система захисту прав людини: Міжнародний суд ООН і Міжнародний кримінальний суд 1. Міжнародний Суд ООН як головний судовий орган ООН. 2. Міжнародний юридичний процес у Міжнародному Суді ООН. 3. Консультативне звернення в Міжнародний Суд ООН. 4. Приведення рішень Міжнародного Суду ООН до виконання, 5. Міжнародний Кримінальний Суд як постійний орган міжнародного кримінального правосуддя з доповнюючою юрисдикцією. 6. Право, застосовуване Міжнародним Кримінальним Судом. 7. Юрисдикція Міжнародного Кримінального Суду. 8. Загальні принципи кримінального права відповідно до положень Статуту Міжнародного Кримінального Суду. 9. Компетенція Міжнародного Кримінального Суду. 10. Міжнародний Кримінальний Суд та держави-учасниці Римського статуту.
#006 Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року 1. Передумови створення ЗДПЛ. 2. Внутрішня побудова ЗДПЛ. 3. Відповідність конституційних прав та свобод людини в Україні універсальним стандартам ЗДПЛ. 3.1 Громадянські (особисті) права та свободи людини. 2.2 Політичні права та свободи людини. 3.3 Економічні права людини. 3.4 Соціальні права людини. 3.5 Культурні права людини.
#007 Міжнародно-правові механізми захисту прав людини міжнародних пактів про права людини 1966 року 1. Історія прийняття Пактів про права людини. 2. Права людини, проголошені Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (МПГПП). 2.1 Право народів на самовизначення. 2.2 Громадянські права. 2.3 Політичні права. 2.4 Принцип рівності, недискримінації, права меншин. 3. Зміст першого Факультативного протоколу 1966 р. та другого Факультативного протоколу 1989 р. до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. 4. Механізми контролю за імплементацією та здійсненням положень МПГПП. Комітет з прав людини. 5. Права людини, проголошені Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП). 6. Механізм нагляду за здійсненням прав, визнаних у МПЕСКП. Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (КЕСКП).
#008 Універсальні міжнародні конвенції ООН з прав людини із власними організаційно-правовими механізмами контролю їх здіснення 1. Загальні відомості про універсальні міжнародні конвенції ООН із контрольними механізмами їх виконання. 2. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р. Комітет з ліквідації расової дискримінації. 3. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р. Комітет з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. 4. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських і таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. Комітет проти катувань. 5. Конвенція про права дитини 1989 р. Комітет прав дитини.
#009 Європейська система захисту прав людини 1. Діяльність НБСЄ/ОБСЄ щодо визначення міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини. Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин. 2. Становлення та розвиток захисту прав людини в ЄС. 3. Захист прав людини у рамках Ради Європи: інституційні органи. 4. Нормативний зміст Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. 5. Склад, повноваження та юрисдикція Європейського Суду з прав людини.
#010 Міжамериканська, африканська та міжарабська системи захисту прав людини 1. Міжамериканська система захисту прав людини. 2. Африканська система захисту прав людини. 3. Система захисту прав людини арабського регіону. 4. Захист права людини в межах Співдружності Незалежних Держав (СНД).

СПІЛКУВАННЯ З АВТОРОМ